Самопи́сна ру́чка — ручка з уміщеним у її корпусі резервуаром для чорнила чи пасти, які автоматично надходять під час писання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
самописний — прикметник … Орфографічний словник української мови
лічильно-самописний — прикметник … Орфографічний словник української мови
актинограф — а, ч. Самописний прилад для реєстрації інтенсивності радіації (випромінювання) Сонця … Український тлумачний словник
альтиграф — а, ч. Самописний висотомір … Український тлумачний словник
баротермограф — а, ч. Самописний прилад для реєстрації атмосферного тиску й температури повітря … Український тлумачний словник
бронхоспірограф — а, ч. Самописний прилад для дослідження легеневого газообміну окремо в лівій і правій легенях … Український тлумачний словник
гігротермограф — а, ч. Самописний метеорологічний прилад, який поєднує гігрограф і термограф … Український тлумачний словник
мареограф — а, ч., геод. Самописний прилад для реєстрації змін рівня моря … Український тлумачний словник
самописка — и, ж., розм. Те саме, що Самопи/сна ру/чка (див. самописний) … Український тлумачний словник
термограф — а, ч., метеор. Прилад для безперервного автоматичного запису змін температури; самописний термометр … Український тлумачний словник
